Ти сиділа на лавочці у селі, Я косив – наступив на...
Ти сиділа на лавочці у селі,
Я косив – наступив на граблі,
Тебе сусідки обступили,
Життя учили!!!
Гандзя розповідала про єйця,
А прохожа почула шо про індєйця!
Марця – про телєтка,
Доця – про поросєтка.
Ти говорила про корову,
Згадала полову.
Уже їхала на базар,
Купувати відвар.
Вам хтось крикнув: «Боже помагай!»,
І хтось із лавки сказав: «Присідай».
Ти згадала про телєтка чай,
І сказала всім «Прощай».
Не добре конєшно шо всьо так сі стало,
Але мене від граблів відрубало!
Чув би я ту всю бісєду,
Нагородив би кожну за побєду!
Бо знаєте: у селі жити не просто.
Там треб@ копати, косити,
Возити, пилити, молотити…
І хто тут хоче у дудку дути,
Треб@ спочатку сусіда почути!!!
-2
-1
0
+1
+2
Все стихи, размещённые на сайте, принадлежат их авторам. Если вы нашли свое стихотворение и желаете его убрать - пишите.